Догляд за онкологічними хворими

Дізнаємось

ПУХЛИНОЮ називається патологічне утворення внаслідок невпинного росту і розмноження клітин організму.

Причинні фактори росту пухлин невідомі, хоча існує деякі етіологічні теорії.
Одна з них - поліетіологічна теорія, яка пояснює виникнення пухлин дією різних місцевих і загальних факторів фізичного, хімічного або біологічного порядку:
- фізичні фактори (ультрафіолетове опромінення, космічна радіація, ультразвук, іонізуюче випромінення, травми);
- хімічні фактори (поліциклічні ароматичні вуглеводи, хромати, бензпірен);
- біологічні фактори (онкогенні віруси, гриби, гормони, жовчні кислоти);
- спадкові фактори (генетична сімейна схильність);
- ендокринні порушення (розлади гормональної рівноваги в організмі);
- хронічні /передракові/ захворювання (виразкова хвороба шлунку, гіпо- і анацидний гастрит, хронічна пневмонія і бронхіт, мастопатія).
Канцерогенні фактори спричиняють до утворення первинного ракового зачатку, який може себе клінічно не проявляти протягом п’яти років і при певних обставинах (ослаблення імунної системи, гормонального балансу, накопичення канцерогенів) розпочинаються інтенсивні мутації в клітинах, що стає поштовхом до невпинного і патологічного росту тканин.

Класифікація пухлин:
1). Доброякісні
2). Злоякісні
Доброякісні:
1 - з епітеліальної тканини (папіломи, аденоми, кісти),
2 - з сполучної тканини (фіброми),
з жирової тканини (ліпома),
з м’язевої тканини (міоми),
з судин (ангіоми),
з нервової тканини (невриноми, гліоми, гангліоневриноми),
з кісткової тканини (остеома, хондрома).
Злоякісні:
1 - з епітеліальної тканини (рак),
2 - з сполучної тканини (саркома), назва залежить від тканини, з якої росте пухлина (остеосаркома, ліпосаркома...)
За ростом злоякісні пухлини поділяються:
- екзофітний ріст - в просвіт порожнистого органа,
- ендофітний ріст - в стінки органа,
- інфільтративний ріст - ніби просочують орган,
- ріст в клітині - на початкових стадіях.
За тканевою організованістю:
- високодиференційовані (чітко видно, з якої тканини),
- низькодиференційовані (важко встановити, з якої тканини).
Чим нижча диференціація пухлини, тим вона злоякісніша.
Якщо злоякісна пухлина виникає в молодому організмі, то росте більш швидко і злоякісно.

Класифікація пухлин за перебігом хвороби (TNMP):
T (tumor) - пухлина, її розміри, локалізація, проростання - 0, is, 1, 2, 3, 4;
N (nodulus) - стан регіональних лімфовузлів - 0, 1, 2, 3;
M (metastasis) - метастази у віддалені органи - 0, 1;
P - гістологічні критерії проростання - 1, 2, 3, 4.

І стадія - процес локалізований лише в одному місці органу;
ІІ стадія - пухлина збільшена, є метастази в оточуючі орган лімфовузли;
ІІІ стадія - пухлина великих розмірів, може звираз-ковуватись, є регіонарні метастази;
ІV стадія - незалежно від розміру пухлини є метастази у віддалені органи.

Клінічні групи хворих по відношенню до злоякісних пухлин:
І а група – хворі з підозрою на злоякісну пухлину;
І б група - відносяться пацієнти з передраковими станами, доброякісними пухлинами;
ІІ група - відносяться хворі з пухлинами, які піддаються лікуванню;
ІІІ група - практично здорові люди після радикального лікування пухлин;
ІV група - хворі з запущеними випадками, коли пухлини вже не піддаються ефективному лікуванню.

Клінічні особливості доброякісних пухлин:
- ростуть повільно,
- оточені капсулою і чітко відмежовуються від оточуючих тканин,
- гладенькі, рухомі,
- не болючі,
- не проростають в оточуючі тканини, а розсувають їх,
- не дають метастазів,
- не впливають на загальний стан пацієнта,
- після радикального лікування (як правило, оперативного видалення) наступає видужання без рецидивів.

Клінічні особливості злоякісних пухлин:
- мають швидкий інфільтративний ріст,
- не обмежені капсулою,
- горбисті, малорухомі, тверді,
- проростають в оточуючі тканини і органи,
- дають метастази (клітини злоякісних пухлин током лімфи розносяться у лімфовузли і викликають розвиток нових пухлин),
- впливають на загальний стан організму, викликаючи ракову інтоксикацію і ракову кахексію,
- мають схильність звиразковуватись, розпадатись і кровоточити,
- часто рецидивують після видалення,
- в пізніх стадіях викликають сильний біль.

Успіх лікування хворих у великій мірі залежить від раннього виявлення пухлини, своєчасного направлення на обстеження і лікування.

Для діагностики пухлин використовуються об’єктивні методи обстеження, клінічні дані, лабораторні дані, спеціальні методи обстеження (рентгенологічне, УЗД, ендоскопічне, біопсія тканин з цитологічним дослідженням, томографія, сканування).

Організація онкодопомоги: ФАП; хірурги, травматологи, онкологи районних лікарень, міських і обласних лікарень; обласні онкодиспансери; науково-дослідні інститути онкології.
Для своєчасного і якісного лікування хворих велике значення мають:
- самообстеження,
- медогляди, онкопрофогляди населення,
- диспансеризація пацієнтів з передраковими станами,
- диспансерне спостереження за хворими в процесі і після лікування,
- дотримання норм медичної деонтології, високий гуманізм.

Принципи лікування:
1. При доброякісних пухлинах, як правило, проводиться оперативне лікування чи електрокоагуляція пухлини з обов’язковим гістологічним дослідженням.
2. При злоякісних пухлинах визначається ступінь операбельності пухлини. Якщо це можливо, то проводиться радикальна операція в комплексі з променевою терапією, хіміотерапією чи гормонотерапією.
Якщо радикальну операцію робити не показано, то проводиться хіміотерапія, променева терапія, а в запущених випадках симптоматичне лікування. Для підтримання життя хворого в пізніх стадіях показане проведення паліативної операції.
При злоякісних пухлинах не показані фізпроцедури, біостимулятори, вітамінотерапія.

Навчимось

- приймати участь в діагностичних і лікувальних маніпуляціях і процедурах, операціях L ІІІ,
- діагностувати добро і злоякісні пухлини L ІV,
- проводити профілактичні заходи для раннього виявлення L ІV,
- виконувати лікарські призначення L ІІІ,
- доглядати за хворими з онкопатологією L ІV.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів