Дефекти щелепно-лицевої ділянки після резекції щелеп. Методи ортопедичного лікування

Дізнаємось

Класифікацію дефектів щелеп: зокрема за Оксманом (для верхньої та нижньої щелеп), що дозволяє систематизувати складність клінічного випадку.
Біомеханіку зміщення відламків: чому після резекції нижня щелепа зміщується в бік дефекту (тяга м'язів) та як це впливає на прикус.
Принципи конструкції обтураторів: відмінності між захисною пластинкою, тимчасовим та постійним обтуратором.
Матеріалознавство: які види пластмас та силіконів найкраще підходять для заміщення великих порожнин та контакту зі слизовою носа.

Навчимось

Методику отримання відбитків при мікростомії: як зняти точний зліпок, якщо пацієнт не може широко відкрити рот через рубці (використання розбірних ложок).
Конструювати порожнисті протези: як зробити масивний протез легким, щоб він не спадав під власною вагою (методика «порожнього ящика»).
Планувати етапи реабілітації: визначати, коли пацієнту потрібна формуюча шина, а коли можна переходити до постійного протезування.
Взаємодіяти з хірургом-онкологом: як підготувати безпосередній протез (шину), що буде встановлена одразу після видалення пухлини.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів