Заходи першої медичної та долікарської (фельдшерської) допомоги при пораненнях та ураженнях. Травматичний шок. Сучасна бойова травма (мінно-вибухова) травма живота, грудної клітки, тазу і кінцівок. Синдром тривалого роздавлювання тканин. Термічні опіки. Відмороження.

Дізнаємось

Заходи першої медичної допомоги при пораненнях:
- витягування уражених з-під завалів, із сховищ, укриттів, води, бойової
техніки;
- гасіння одягу, що горить чи тліє, запалювальних сумішей;
- уведення знеболювальних засобів з шприц-тюбика з індивідуальної аптечки;
- усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу,
крові, сторонніх тіл, надання відповідного положення тілу (у разі западання
язика, блювання, значної носової кровотечі) і проведення штучної
вентиляції легень (ШВЛ) способом рот до рота і рот до носа;
- тимчасове зупинення зовнішньої кровотечі;
- накладання асептичної пов’язки у разі відкритого пневмотораксу;
- іммобілізація ушкодженої кінцівки підручними засобами;
- надягання протигаза під час перебування на зараженій місцевості;
- введення антидотів;
- часткове санітарне оброблення;
- застосування антибіотиків, протиблювотних засобів з індивідуальної
аптечки.
Заходи долікарської (фельдшерської) допомоги при пораненнях і ураженнях: -способи усунення явищ асфіксії;
-контроль за правильністю і доцільністю накладання джгута;
-показання для накладання і виправлення неправильно накладених пов’язок; -показання для повторного введення знеболювальних засобів, антидотів та
антибіотиків;
-способи поліпшення транспортної іммобілізації;
-показання для введення серцево-судинних та інших лікувальних засобів;
-способи зігрівання поранених і хворих.

Навчимось

 тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі:
• накладати тугу пов’язку;
• притискувати артерії пальцями до кісткового виступу;
• максимальним згинанням кінцівки;
• накладати джгут-закрутку;
• накладати гумовий джгут;
• накладати асептичну пов’язку при пораненнях кінцівок, живота, грудної
клітки та інших ділянок тіла;
• накладати оклюзійну пов’язку при відкритому пневмотораксі;
• тимчасову іммобілізацію кінцівок з використанням пов’язок і підручних
засобів (імпровізованих шин);
• проводити штучне дихання “з рота до рота”, “з рота до носа” та за
допомогою дихальної трубки ТД-1;
• проводити закритий масаж серця;
• здійснювати контроль за накладеним джгутом;
• кисневу інгаляцію за допомогою інгаляторів КІ-4;
• штучну вентиляцію легень за допомогою апарата ДП-10;
• визначати ступені тяжкості травматичного шоку;
• визначати площі опіків;
• водити знеболювальні препарати;
• накладати асептичні пов’язки на опікову поверхню;
• вирішувати завдання щодо надання долікарської (фельдшерської)допомоги
при розвитку травматичного шоку, термічних опіках, синдрому тривалого
здавлювання тканин, обмороженнях.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів